вольний

ВО́ЛЬНИЙ, а, е, заст.

1. поет. Вільний (у 1 знач.).

Засівай ниву вольною волею, А муруй світлицю словом праведним, Незрадливою яснодумою! (з народної пісні);

І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко);

Дух український, вольний, незагасний, Не подолати силам зла і тьми (Д. Білоус);

Добрий день, мій рідний краю, Вольний, добрий день тобі! (Д. Павличко).

2. іст. Те саме, що ві́льний 3.

Суддя почав товкмачить їм, що вони од того дня вже вольні, не панщанні (І. Нечуй-Левицький);

Він [Осадчий], як старший до підлітків, почав розпікати заспаних солдатів. – Що ж це ви, товариші, порозлягались тут, а вольному нема де й ступити (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. вольний — во́льний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. вольний — -а, -е, заст., поет. Вільний (у 1, 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вольний — див. вільний  Словник синонімів Вусика
4. вольний — во́льному во́ля. Як хочете (хочеш). Не хочеш говорити — вольному воля (М. Коцюбинський); — То, може, мені піти? — Вольному воля (М. Стельмах).  Фразеологічний словник української мови
5. вольний — ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет.  Словник синонімів української мови
6. вольний — ВО́ЛЬНИЙ, а, е, заст., поет. Вільний (у 1, 3 знач.). І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом (Шевч., І, 1951, 354); Суддя почав товкмачить їм, що вони од того дня вже вольні, не панщанні (Н.-Лев., II, 1956, 254).  Словник української мови в 11 томах
7. вольний — Вольний, -а, -е см. вільний --------------- Вольний, вольність, вольно см. вільний, вільність, вільно.  Словник української мови Грінченка