вольний

ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. (звільнений від пут, неволі, рабства). — Були ми панські — тепер вільні.., — говорив Семен (М. Коцюбинський); Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить (Т. Шевченко); Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (М. Вороний); Розкріпачений народ, спробувавши волі, розгорнув свої крила (М. Чабанівський); Правдиво.. показує (І. Франко), що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (з журналу); Розковані люди (Я. Шпорта); Шевченко .. жадав побачити трудовий народ розкутим від панських кайданів (О. Десняк). — Пор. 1. незале́жний.

НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ (про людину, народ, державу і т. ін. — який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь), САМОСТІ́ЙНИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ (ВО́ЛЬНИЙ заст., поет), СВОБІ́ДНИЙ заст., зах.; СУВЕРЕ́ННИЙ (про державу). Хіба не відомо, чим закінчувалися спроби створити незалежну державу в умовах ворожого агресивного оточення? (П. Тичина); Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І. Нечуй-Левицький); Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (М. Коцюбинський); І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко). — Пор. 1. ві́льний.

Значення в інших словниках

1. вольний — во́льний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. вольний — -а, -е, заст., поет. Вільний (у 1, 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вольний — ВО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. 1. поет. Вільний (у 1 знач.). Засівай ниву вольною волею, А муруй світлицю словом праведним, Незрадливою яснодумою! (з народної пісні); І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. вольний — див. вільний  Словник синонімів Вусика
5. вольний — во́льному во́ля. Як хочете (хочеш). Не хочеш говорити — вольному воля (М. Коцюбинський); — То, може, мені піти? — Вольному воля (М. Стельмах).  Фразеологічний словник української мови
6. вольний — ВО́ЛЬНИЙ, а, е, заст., поет. Вільний (у 1, 3 знач.). І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом (Шевч., І, 1951, 354); Суддя почав товкмачить їм, що вони од того дня вже вольні, не панщанні (Н.-Лев., II, 1956, 254).  Словник української мови в 11 томах
7. вольний — Вольний, -а, -е см. вільний --------------- Вольний, вольність, вольно см. вільний, вільність, вільно.  Словник української мови Грінченка