вольний

ВО́ЛЬНИЙ, а, е, заст., поет. Вільний (у 1, 3 знач.).

І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом (Шевч., І, 1951, 354);

Суддя почав товкмачить їм, що вони од того дня вже вольні, не панщанні (Н.-Лев., II, 1956, 254).

Значення в інших словниках

1. вольний — во́льний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. вольний — -а, -е, заст., поет. Вільний (у 1, 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вольний — ВО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. 1. поет. Вільний (у 1 знач.). Засівай ниву вольною волею, А муруй світлицю словом праведним, Незрадливою яснодумою! (з народної пісні); І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. вольний — див. вільний  Словник синонімів Вусика
5. вольний — во́льному во́ля. Як хочете (хочеш). Не хочеш говорити — вольному воля (М. Коцюбинський); — То, може, мені піти? — Вольному воля (М. Стельмах).  Фразеологічний словник української мови
6. вольний — ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет.  Словник синонімів української мови
7. вольний — Вольний, -а, -е см. вільний --------------- Вольний, вольність, вольно см. вільний, вільність, вільно.  Словник української мови Грінченка