волярня

ВОЛЯ́РНЯ, і, ж.

Те саме, що воло́вня.

Зробивши кілька кругів, .. цілковито присмирнів [бугай], і Павло спокійно відвів його до волярні (Григорій Тютюнник);

Забудова карпатських полонинських стоїщ має різний набір господарських будівель (корівник, конюшня, волярня, телятник та ін.) (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. волярня — воля́рня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови