волярня
ВОЛЯ́РНЯ, і, ж.
Те саме, що воло́вня.
Зробивши кілька кругів, .. цілковито присмирнів [бугай], і Павло спокійно відвів його до волярні (Григорій Тютюнник);
Забудова карпатських полонинських стоїщ має різний набір господарських будівель (корівник, конюшня, волярня, телятник та ін.) (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волярня — воля́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови