воринний

ВОРИ́ННИЙ, а, е.

Зробл. з ворин (у 1 знач.).

Воринна загорожа.

Значення в інших словниках

1. воринний — вори́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. воринний — -а, -е. Стос. до ворини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воринний — Вори́нний, -на, -не (від вори́на)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. воринний — ВОРИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до вори́на.  Словник української мови в 11 томах