воркітня

ВОРКІТНЯ́, рідко ВОРКОТНЯ́, і́, ж., розм.

Дія за знач. воркота́ти 1–4 і звуки, утворювані цією дією.

Воркотня, та не щодня (Номис);

Це він [Міхневич] .. слухав нашу буденну воркітню – кухня вдовиці була відразу за дверима і не відділялася, як це звичайно, передпокоєм (Валерій Шевчук);

Тиха воркітня голубів.

Значення в інших словниках

1. воркітня — -і, ж. Збірн. до воркотання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. воркітня — Воркітня, -ні ж. Мурлыканіе.  Словник української мови Грінченка