Словник української мови у 20 томах

ворухливо

ВОРУХЛИ́ВО, розм., рідко.

Присл. до ворухли́вий 2.

В'януть квітоньки в утомі; Скрізь тужливо... Війте ж, війте, буреломи, Ворухливо! (Г. Чупринка).

Словник української мови (СУМ-20)