ворухнути
ВОРУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
Однокр. до воруши́ти 1, 4.
Дивне почуття з'явилось в неї. Ніби вона тільки-но .. ворухнула камінь, який давив їй груди (С. Скляренко);
Я чувся таким слабим, що ніби ні рукою не ворухну, ні ногою (І. Франко);
Рудий незадоволено ворухнув бровами й повів Зіньку (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)