ворухнутися

ВОРУХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

Однокр. до воруши́тися.

Не зна [знає] Марко, як в колисці Часом серед ночі Прокинеться, ворухнеться, – То вона вже скочить (Т. Шевченко);

Ворухнулася в своїм таборі сонна монгольська сила, заверещали вартові, загомоніли начальники (І. Франко);

Очі [Марії] чорні німо дивились на Давида і винувато, і радісно. Враз ворухнувся в них острах (А. Головко);

Жоден м'яз не ворухнувся на обличчі Ганжі. Виходив під конвоєм – навіть не глянув на Володьку (А. Дімаров).

◇ (1) Ворухну́тися в се́рці (в душі́) – з'явитися (про почуття).

Лист затріпотiв у руках Орисi, щось гаряче ворухнулося в серцi, сповнило вiдрадою груди i теплими самоцвiтами зросило очi (М. Старицький);

[Юда:] Досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього – я її стлумив (Леся Українка);

Глибоко в душі ворухнулася іскорка радості (Є. Доломан);

– А він що, помер? – лихе передчуття ворухнулося в душі (Г. Колісник).

Значення в інших словниках

1. ворухнутися — ворухну́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ворухнутися — [ворухнутиес'а] -нус'а, -нес':а, -нец':а, -нуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. ворухнутися — -нуся, -нешся, док. Однокр. до ворушитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ворухнутися — РУ́ХАТИСЯ (постійно змінювати своє положення внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ, ВОРУШИ́ТИСЯ, ПОРУ́ШУВАТИСЯ, ПЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, ХОДИ́ТИ, РУША́ТИСЯ розм.; ШМИ́ГАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. ворухнутися — ВОРУХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до воруши́тися. Не зна Марко, як в колисці Часом серед ночі Прокинеться, ворухнеться, — То вона вже скочить (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
6. ворухнутися — Ворухнутися, -нуся, -нешся гл. Шевельнуться. Не зна Марко, як в колисці часом серед ночі прокинеться, ворухнеться, то вона вже скочить і укриє й перехристить. Шевч. 105.  Словник української мови Грінченка