ворухнутися
ВОРУХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до воруши́тися.
Не зна Марко, як в колисці Часом серед ночі Прокинеться, ворухнеться, — То вона вже скочить (Шевч., І, 1951, 316);
Ворухнулася в своїм таборі сонна монгольська сила, заверещали вартові, загомоніли начальники (Фр., VI, 1951, 116);
Очі [Марії] чорні німо дивились на Давида і винувато, і радісно. Враз ворухнувся в них острах (Головко, II, 1957, 107).
Словник української мови (СУМ-11)