ворушливість

ВОРУШЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., розм., рідко.

Властивість за знач. ворушли́вий.

Один Бог знає, де в тих сухих жилах, у виснаженому тілі бралось живоття й ворушливість (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. ворушливість — -вості, ж. Абстр. ім. до ворушливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови