вотчинний

ВО́ТЧИННИЙ, а, е, іст.

Прикм. до во́тчина 1.

Вотчинне господарство Київської Русі було достатньо розвинутим (з наук.-попул. літ.);

Виникнення вотчинної системи, тобто системи великого приватного землеволодіння в сільській місцевості, в Новгороді датується початком XII століття (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. вотчинний — во́тчинний прикметник іст.  Орфографічний словник української мови
2. вотчинний — -а, -е, іст. Прикм. до вотчина. Вотчинний суд — в царській Росії в 16-17 ст. до відміни кріпосного права (1861 р.) – суд, що здійснювався самими боярами, а потім поміщиками над їх кріпаками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вотчинний — ВО́ТЧИННИЙ, а, е, іст. Прикм. до во́тчина. На кінець [1-го] тисячоліття існують вже великі вотчинні господарства, основані на праці феодально залежного населення (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 376).  Словник української мови в 11 томах