вотще
ВО́ТЩЕ, заст.
Даремно, марно.
Та – ба! Виходить – все вотще, Бо треба вчитись ще і ще!.. (І. Багряний);
І вірити, і прагнуть – не вотще. Безсмертне – і величне, і ясне-бо. Ось лине хмара з літеплим дощем, І розверзається врочисте небо (О. Ольжич);
– Вотще, Махтею, твої намагання: ниньки в тебе їсти не буду (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)