вошка

ВО́ШКА, и, ж.

Зменш. до во́ша.

– Ну, блішко, – сказала вошка, – піди попроси у свині щетинку та витягни мене (з казки);

Кілька днів по тому Сулейман сказав Роксолані, що в Рустемовій постелі слуги знайшли вошку (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. вошка — во́шка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вошка — -и, ж. Зменш. до воша.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вошка — ВО́ШКА, и, ж. Зменш. до во́ша.  Словник української мови в 11 томах