вояж
ВОЯ́Ж, у, ч.
Подорож, мандрівка.
– Я не цікавлюсь вояжами пана Єфремова, тож нехай і він дасть мені спокій (М. Олійник);
Ці дами знайшли його [професора] під час літнього вояжу по Італії (М. Слабошпицький);
Це справді була мила прогулянка з гарною дівчиною, прогулянка, про яку я так мріяв, ще вирушаючи у цей вояж (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)