воїнський

ВО́ЇНСЬКИЙ, а, е, книжн., уроч.

Прикм. до во́їн і во́їнство; військовий.

Не забуду я бійців одвагу, Де служити випало мені, Як приймали воїнську присягу При гвардійськім ріднім знамені (А. Малишко);

Так бувало на фронті. Один рятує інших. Рятує ціною власного життя. Це не бравада, не безвихідь, а свідомо, до кінця виважений і виконаний священний воїнський обов'язок (Є. Доломан);

Чимало святих здійснювало свій чернечий, воїнський, громадянський подвиг в інших місцях нашої землі (з рел.-церк. літ.).

Значення в інших словниках

1. воїнський — во́їнський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. воїнський — -а, -е, уроч. Прикм. до воїн і воїнство; військовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воїнський — ВО́ЇНСЬКИЙ, а, е, книжн., уроч. Прикм. до во́їн і до во́їнство; військовий. Не забуду я бійців одвагу, Де служити випало мені, Як приймали воїнську присягу При гвардійськім ріднім знамені (Мал., II, 1956, 261).  Словник української мови в 11 томах