воїнський

ВО́ЇНСЬКИЙ, а, е, книжн., уроч.

Прикм. до во́їн і во́їнство; військовий.

Не забуду я бійців одвагу, Де служити випало мені, Як приймали воїнську присягу При гвардійськім ріднім знамені (А. Малишко);

Так бувало на фронті. Один рятує інших. Рятує ціною власного життя. Це не бравада, не безвихідь, а свідомо, до кінця виважений і виконаний священний воїнський обов'язок (Є. Доломан);

Чимало святих здійснювало свій чернечий, воїнський, громадянський подвиг в інших місцях нашої землі (з рел.-церк. літ.).