впереміж

ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ), присл.

Чергуючись одне з одним; навперемінно.

Він пошепки лепетав уривки давно забутих дитячих молитов впереміж з власними недосконалими віршами (О. Довженко);

Останні дні березня лили дощі впереміж із снігом (В. Канівець);

Тисячі й тисячі люду – старих і молодих, дітей, чоловіків упереміж із жінками ступають поважно, тихо, тільки чутно, як люди дихають (Р. Федорів).

Значення в інших словниках

1. впереміж — впереміж – впереміш Прислівники. Впереміж (упереміж), впереміжку (упереміжку) – чергуючись одне з одним; навперемінно. Білі й червоні троянди стоять упереміж. Впереміш (упереміш), вперемішку (уперемішку) – перемішуючись із чимось. Трава росте впереміш з квітами.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. впереміж — впере́між прислівник чергуючись незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. впереміж — ВПЕРЕМІЖ (УПЕРЕМІЖ), ВПЕРЕМІЖКУ (УПЕРЕМІЖКУ) – ВПЕРЕМІШ (УПЕРЕМІШ), ВПЕРЕМІШКУ (УПЕРЕМІШКУ) Впереміж (упереміж), впереміжку (упереміжку), присл. Чергуючись одне з одним; навперемінно.  Літературне слововживання
4. впереміж — (упереміж), присл. Чергуючись одне з одним; навперемінно. Впереміж говорити — говорити суперечливо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. впереміж — див. гуртом  Словник синонімів Вусика
6. впереміж — ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ) (чергуючи, чергуючись з чимсь, кимсь іншим; перемішуючи, перемішуючись), ВПЕРЕ́МІШ (УПЕРЕ́МІШ), ВСУ́МІШ (УСУ́МІШ), ВПЕРЕ́МІЖКУ (УПЕРЕ́МІЖКУ) розм., МІ́ШМА розм. Засипали туди (в домниці) впереміж з вугіллям руду (С.  Словник синонімів української мови
7. впереміж — Впере́між, впере́міжку (чергуючись), присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. впереміж — ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ), присл.. Чергуючись одне з одним; навперемінно. Він пошепки лепетав уривки давно забутих дитячих молитов, впереміж з власними недосконалими віршами (Довж., І, 1958, 498). ◊ Впере́між говори́ти — говорити суперечливо, плутано. Уже пішли впереміж говорити (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах