впирання

ВПИРА́ННЯ¹ (УПИРА́ННЯ), я, с., розм.

Дія за знач. впира́ти¹ і впира́тися¹.

Уже вкотре впирання чергового провайдера до багатоповерхівок закінчилося зламаними під'їзними дверима та горищними люками (з газ.).

ВПИРА́ННЯ² див. упира́ння¹.

Значення в інших словниках

1. впирання — впира́ння іменник середнього роду фам.  Орфографічний словник української мови
2. впирання — (упирання), -я, с., фам. Дія за знач. впирати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. впирання — ВПИРА́ННЯ (УПИРА́ННЯ), я, с., фам. Дія за знач. впира́ти¹.  Словник української мови в 11 томах