впирання
ВПИРА́ННЯ¹ (УПИРА́ННЯ), я, с., розм.
Дія за знач. впира́ти¹ і впира́тися¹.
Уже вкотре впирання чергового провайдера до багатоповерхівок закінчилося зламаними під'їзними дверима та горищними люками (з газ.).
ВПИРА́ННЯ² див. упира́ння¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
впирання —
впира́ння іменник середнього роду фам.
Орфографічний словник української мови
-
впирання —
(упирання), -я, с., фам. Дія за знач. впирати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
впирання —
ВПИРА́ННЯ (УПИРА́ННЯ), я, с., фам. Дія за знач. впира́ти¹.
Словник української мови в 11 томах