1. Словник української мови у 20 томах

впирання

ВПИРА́ННЯ¹ (УПИРА́ННЯ), я, с., розм.

Дія за знач. впира́ти¹ і впира́тися¹.

Уже вкотре впирання чергового провайдера до багатоповерхівок закінчилося зламаними під'їзними дверима та горищними люками (з газ.).

ВПИРА́ННЯ² див. упира́ння¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впирання — впира́ння іменник середнього роду фам. Орфографічний словник української мови
  2. впирання — (упирання), -я, с., фам. Дія за знач. впирати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впирання — ВПИРА́ННЯ (УПИРА́ННЯ), я, с., фам. Дія за знач. впира́ти¹. Словник української мови в 11 томах