впирання
впира́ння
іменник середнього роду
фам.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- впирання — (упирання), -я, с., фам. Дія за знач. впирати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- впирання — ВПИРА́ННЯ¹ (УПИРА́ННЯ), я, с., розм. Дія за знач. впира́ти¹ і впира́тися¹. Уже вкотре впирання чергового провайдера до багатоповерхівок закінчилося зламаними під'їзними дверима та горищними люками (з газ.). ВПИРА́ННЯ² див. упира́ння¹. Словник української мови у 20 томах
- впирання — ВПИРА́ННЯ (УПИРА́ННЯ), я, с., фам. Дія за знач. впира́ти¹. Словник української мови в 11 томах