впирання
ВПИРА́ННЯ (УПИРА́ННЯ), я, с., фам. Дія за знач. впира́ти¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- впирання — впира́ння іменник середнього роду фам. Орфографічний словник української мови
- впирання — (упирання), -я, с., фам. Дія за знач. впирати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- впирання — ВПИРА́ННЯ¹ (УПИРА́ННЯ), я, с., розм. Дія за знач. впира́ти¹ і впира́тися¹. Уже вкотре впирання чергового провайдера до багатоповерхівок закінчилося зламаними під'їзними дверима та горищними люками (з газ.). ВПИРА́ННЯ² див. упира́ння¹. Словник української мови у 20 томах