Словник української мови у 20 томах

вплітання

ВПЛІТА́ННЯ (УПЛІТА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. впліта́ти¹.

Кожна дівчина знала послідовність уплітання стрічок у віночок (з навч. літ.);

Виявом майстерності П. Ребра є гармонійне вплітання у структуру конкретного твору тропів, фігур поетичного синтаксису, лексичних засобів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вплітання — впліта́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. вплітання — (уплітання), -я, с. Дія за знач. вплітати (уплітати).  Великий тлумачний словник сучасної мови