вправність

ВПРА́ВНІСТЬ (УПРА́ВНІСТЬ), ності, ж.

Властивість за знач. впра́вний.

З погляду формального мусимо визнати у Масляка велику вправність у віршуванні (І. Франко);

Навчись майстерності такій, щоб у твоїй руці легкій з'явилась вправність і завжди був точний зір в очах (М. Упеник);

Колишній Святославів воєвода не міг надивуватися силі і вправності цього зовні такого вайлуватого юнака (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. вправність — впра́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вправність — -ності, ж. Властивість за знач. вправний I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вправність — МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВО заст. — Так, пане отамане, домна — річ серйозна.  Словник синонімів української мови
4. вправність — ВПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. впра́вний¹. З погляду формального мусимо визнати у Масляка велику вправність у віршуванні (Фр., XVI, 1955, 107); Навчись майстерності такій, щоб у твоїй руці легкій з’явилась вправність і завжди був точний зір в очах (Уп., Вітчизна миру, 1951, 87).  Словник української мови в 11 томах