вправо
ВПРА́ВО (УПРА́ВО), присл.
У правий бік; протилежне вліво.
Параскіца зирнула вправо. Там, на довгій тичці, хиталась біла рогата голова корови (М. Коцюбинський);
Я щосили пливу, пливу, і, де ріка звертає вправо, до гайка, на берег вискочив... (В. Сосюра);
// З правого боку.
Оглянулись вони й забачили темні гаї з усіх боків, сонечко, що за їх [них] заходило, і управо якийсь хуторець (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)