Словник української мови у 20 томах

впівголоса

ВПІВГО́ЛОСА (УПІВГО́ЛОСА), присл.

Не на повний голос; стиха.

Парубки зібрались .. і впівголоса співають якоїсь пісні (М. Кропивницький);

Вся дальша розмова ведеться впівголоса, ледве коли чутно її іншим (Леся Українка);

Раптом камера вся засміялася впівголоса (І. Багряний);

– Оце накрутив, – промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. впівголоса — впівго́лоса прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. впівголоса — (упівголоса), присл. Не на повний голос; стиха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впівголоса — ТИ́ХО, СЛА́БКО, СЛА́БО, НЕГО́ЛОСНО, НЕГУ́ЧНО, ГЛУ́ХО, ПРИГЛУ́ШЕНО, МО́ВЧКИ (без розмов, без співів); НИ́ШКОМ, НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ розм., ЗНИ́ШКА розм., ТИХЦЕ́М розм.  Словник синонімів української мови
  4. впівголоса — ВПІВГО́ЛОСА (УПІВГО́ЛОСА), присл. Не на повний голос; стиха. Парубки зібрались.. і впівголоса співають якоїсь пісні (Кроп., II, 1958, 401); Вся дальша розмова ведеться впівголоса, ледве коли чутно її іншим (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах