впівголоса
ВПІВГО́ЛОСА (УПІВГО́ЛОСА), присл.
Не на повний голос; стиха.
Парубки зібрались .. і впівголоса співають якоїсь пісні (М. Кропивницький);
Вся дальша розмова ведеться впівголоса, ледве коли чутно її іншим (Леся Українка);
Раптом камера вся засміялася впівголоса (І. Багряний);
– Оце накрутив, – промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)