впівголоса
ВПІВГО́ЛОСА (УПІВГО́ЛОСА), присл. Не на повний голос; стиха.
Парубки зібрались.. і впівголоса співають якоїсь пісні (Кроп., II, 1958, 401);
Вся дальша розмова ведеться впівголоса, ледве коли чутно її іншим (Л. Укр., II, 1951, 429);
— Оце накрутив, — промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум (Гончар, Таврія.., 1957, 346).
Словник української мови (СУМ-11)