вросток
ВРО́СТОК, тка, ч.
Те, що вростає в що-небудь, укорінюється в чомусь.
У кварц проростають великі кристали ортоклазу, причому, коли вростки ці правильно орієнтовані, то граніт має назву письмового каменю (з наук. літ.);
Забарвлення темно-зеленого халцедону пояснюють вростками різних силікатів: хлориту, амфіболу, селадоніту (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)