врубівка
ВРУ́БІВКА, и, ж., розм.
Врубова машина.
Доки ви своїм обушком тяп-ляп, – я своєю врубівкою тонну та тонну (Остап Вишня);
Уже встигла доповісти, скільки чудових механізмів одержали й одержують шахти, вугільних стругів, гірничих комбайнів, врубівок та іншого добра (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)