врубівка

ВРУ́БІВКА, и, ж., гірн., розм. Врубова машина.

Уже встигла доповісти, скільки чудових механізмів одержали й одержують шахти, вугільних стругів, гірничих комбайнів, врубівок та іншого добра (Ю. Янов., II, 1954, 133);

Доки ви своїм обушком тяп-ляп, — я своєю врубівкою тонну та тонну (Вишня, І, 1956, 257).

Значення в інших словниках

1. врубівка — вру́бівка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. врубівка — -и, ж., гірн., розм. Врубова машина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. врубівка — ВРУ́БІВКА, и, ж., розм. Врубова машина. Доки ви своїм обушком тяп-ляп, – я своєю врубівкою тонну та тонну (Остап Вишня); Уже встигла доповісти, скільки чудових механізмів одержали й одержують шахти, вугільних стругів, гірничих комбайнів, врубівок та іншого добра (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах