вруніти
ВРУНІ́ТИ, і́є, недок., поет.
Те саме, що вру́нитися.
Земля вруніла прорістю (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)ВРУНІ́ТИ, і́є, недок., поет.
Те саме, що вру́нитися.
Земля вруніла прорістю (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)