вруніти

ВРУНІ́ТИ (УРУНІ́ТИ), і́є, недок. і док., поет. Те саме, що вруни́тися.

Земля вруніла прорістю (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 26).

Значення в інших словниках

1. вруніти — вруні́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вруніти — Врунитися, зеленіти.  Словник синонімів Караванського
3. вруніти — (уруніти), -іє, недок. і док., поет. Те саме, що врунитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вруніти — ВРУНІ́ТИ, і́є, недок., поет. Те саме, що вру́нитися. Земля вруніла прорістю (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах