Значення в інших словниках
-
вруно —
вру́но іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
вруно —
(уруно) див. вруна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вруно —
ВРУ́НО¹ див. вру́на¹. ВРУ́НО² див. вру́на².
Словник української мови у 20 томах
-
вруно —
I. СХО́ДИ мн. (перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту), ПОСІ́В розм.; ВРУ́НА мн., РУ́НА мн., РУНЬ поет. (молоді густі сходи); ПРО́РІСТЬ (густі сходи злакових або молоді пагони різних рослин).
Словник синонімів української мови