Словник української мови в 11 томах

вруно

ВРУ́НО див. вру́на.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вруно — вру́но іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. вруно — (уруно) див. вруна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вруно — ВРУ́НО¹ див. вру́на¹. ВРУ́НО² див. вру́на².  Словник української мови у 20 томах
  4. вруно — I. СХО́ДИ мн. (перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту), ПОСІ́В розм.; ВРУ́НА мн., РУ́НА мн., РУНЬ поет. (молоді густі сходи); ПРО́РІСТЬ (густі сходи злакових або молоді пагони різних рослин).  Словник синонімів української мови