врунитися

ВРУ́НИТИСЯ (УРУ́НИТИСЯ), иться, недок. і док. Покриватися врунами; виділятися врунами (в 1 знач.).

Побули вони в колгоспі… Де пшениця вруниться без краю (Мал., III, 1957, 283);

Обабіч дороги врунилась рання озимина (Десняк, І, 1955, 451);

Як уруниться хліб, то пускають скот пастись (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. врунитися — вру́нитися дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. врунитися — (урунитися), -иться, недок. і док. Покриватися врунами; вирізнятися врунами (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. врунитися — ВРУ́НИТИСЯ, иться, недок. Покриватися густими зеленими сходами. Обабіч дороги врунилась рання озимина (О. Десняк); Поля густо вруняться (О. Гончар); Уже за кілька днів для працівників хати-лабораторії прояснялася картина весняного лану: де вимерзло, вимокло, а де буде густо врунитися (Є. Доломан).  Словник української мови у 20 томах