всеблагий

ВСЕБЛАГИ́Й (УСЕБЛАГИ́Й), а, е.

1. Благий, добрий, лагідний до всіх.

Все на світі має своє місце і свою функцію, не виключаючи самого Господа Бога. Функція Бога – бути всемогутнім, усезнаючим, усеблагим (В. Винниченко);

Невже всеблагий Бог може бути гірший від людей? (О. Бердник);

І прибуває тоді до тебе воєвода чи тіун і доповідає, що Харько з Вовчої Пущі, який має число таке й отаке, лихословив про всеблагого князя нашого (П. Загребельний).

2. у знач. ім. Всеблаги́й, го́го, ч. (з великої літери). У християнстві – одне з найменувань Бога.

Трудящим людям, Всеблагий, На їх окраденій землі Свою ти силу низпошли! (Т. Шевченко);

Даруй, Всеблагий, благаю Тебе, даруй мені милосердя (І. Драч).

Значення в інших словниках

1. всеблагий — всеблаги́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. всеблагий — (усеблагий), -гого, ч. Бог.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. всеблагий — БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк.  Словник синонімів української мови
4. всеблагий — ВСЕБЛАГИ́Й, го́го, ч., заст. Бог. Трудящим людям, всеблагий, На їх окраденій землі Свою ти силу низпошли! (Шевч., ІІ, 1953, 332).  Словник української мови в 11 томах