всеблагий

ВСЕБЛАГИ́Й, го́го, ч., заст. Бог.

Трудящим людям, всеблагий, На їх окраденій землі Свою ти силу низпошли! (Шевч., ІІ, 1953, 332).

Значення в інших словниках

1. всеблагий — всеблаги́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. всеблагий — (усеблагий), -гого, ч. Бог.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. всеблагий — ВСЕБЛАГИ́Й (УСЕБЛАГИ́Й), а, е. 1. Благий, добрий, лагідний до всіх. Все на світі має своє місце і свою функцію, не виключаючи самого Господа Бога. Функція Бога – бути всемогутнім, усезнаючим, усеблагим (В.  Словник української мови у 20 томах
4. всеблагий — БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк.  Словник синонімів української мови