всезнаючий

ВСЕЗНА́ЮЧИЙ (УСЕЗНА́ЮЧИЙ), а, е.

Який усе знає, обізнаний в усьому.

Всезнаючий Юрчик каже, що се пани тут колись серебра [срібла] шукали (Г. Хоткевич);

– Сьогодні вдосвіта, – промовив усезнаючий хлопчина, – рівень води усе ще підвищувався (М. Трублаїні);

– Довго тут будеш, князю? – Не знаю. Бог знає всевидячий і всезнаючий (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. всезнаючий — всезна́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. всезнаючий — (усезнаючий), -а, -е. Який усе знає, обізнаний в усьому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. всезнаючий — ВСЕЗНА́ЮЧИЙ (УСЕЗНА́ЮЧИЙ), а, е. Який усе знає, обізнаний з усім. Всезнаючий Юрчик каже, що се папи тут колись серебра шукали (Хотк., II, 1966, 201); — Сьогодні вдосвіта, — промовив усезнаючий хлопчина, — рівень води усе ще підвищувався (Трубл., III, 1956, 386).  Словник української мови в 11 томах