всезнаючий

всезна́ючий

(усезнаючий), -а, -е.

Який усе знає, обізнаний в усьому.

Значення в інших словниках

1. всезнаючий — всезна́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. всезнаючий — ВСЕЗНА́ЮЧИЙ (УСЕЗНА́ЮЧИЙ), а, е. Який усе знає, обізнаний в усьому. Всезнаючий Юрчик каже, що се пани тут колись серебра [срібла] шукали (Г. Хоткевич); – Сьогодні вдосвіта, – промовив усезнаючий хлопчина, – рівень води усе ще підвищувався (М.  Словник української мови у 20 томах
3. всезнаючий — ВСЕЗНА́ЮЧИЙ (УСЕЗНА́ЮЧИЙ), а, е. Який усе знає, обізнаний з усім. Всезнаючий Юрчик каже, що се папи тут колись серебра шукали (Хотк., II, 1966, 201); — Сьогодні вдосвіта, — промовив усезнаючий хлопчина, — рівень води усе ще підвищувався (Трубл., III, 1956, 386).  Словник української мови в 11 томах