всезнаючий
ВСЕЗНА́ЮЧИЙ (УСЕЗНА́ЮЧИЙ), а, е. Який усе знає, обізнаний з усім.
Всезнаючий Юрчик каже, що се папи тут колись серебра шукали (Хотк., II, 1966, 201);
— Сьогодні вдосвіта, — промовив усезнаючий хлопчина, — рівень води усе ще підвищувався (Трубл., III, 1956, 386).
Словник української мови (СУМ-11)