вселенський
ВСЕЛЕ́НСЬКИЙ (УСЕЛЕ́НСЬКИЙ), а, е.
1. Те саме, що загальноцерко́вний.
Основою канонічного права кожної православної церкви, крім Святого Письма, служать апостольські правила, постанови семи вселенських та десяти крайових соборів, а також правила святих отців (з наук. літ.);
У православ'ї існує традиційний поділ соборів на вселенські, помісні й архієрейські (з навч. літ.).
2. Всеохопний, загальний, всесвітній.
В чомусь я відступаю від отого вселенського правила – любити всіх однаково й страждати за всіх однаково (Ю. Мушкетик);
Важкі обвали літ і пам'яті провали. Але ж і дні настали – оцей вселенський гніт (В. Стус);
Чи знайдеться бодай один відчайдух, який кине виклик уселенському смутку, занепаду (В. Яворівський);
Ідея тоталітаризму розглядається як проблема вселенського зла в одній із його найбільш характерних форм (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)