вселення
ВСЕ́ЛЕННЯ (УСЕ́ЛЕННЯ), я, с.
Дія за знач. всели́ти і всели́тися.
Там переважно мешкали російськомовні, якісь офіцери з родинами, генерали, всяке начальство – ті, для яких ми і через півстоліття після їхнього вселення залишалися “мєстнимі” (Ю. Андрухович);
Ордер є підставою для вселення в отримане за обміном житлове приміщення (з мови документів);
На жовтень – листопад заплановано вселення водних живих ресурсів у водосховища Дніпровського каскаду та басейн Азовського моря (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)