Словник української мови в 11 томах

вселення

ВСЕ́ЛЕННЯ (УСЕ́ЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. всели́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вселення — все́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. вселення — (уселення), -я, с. Дія за знач. вселити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вселення — ВСЕ́ЛЕННЯ (УСЕ́ЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. всели́ти і всели́тися. Там переважно мешкали російськомовні, якісь офіцери з родинами, генерали, всяке начальство – ті, для яких ми і через півстоліття після їхнього вселення залишалися “мєстнимі” (Ю.  Словник української мови у 20 томах