всесильний
ВСЕСИ́ЛЬНИЙ (УСЕСИ́ЛЬНИЙ), а, е.
1. Який має необмежену владу, силу, вплив.
Фелах всесильний, оази робить він серед пустині (Леся Українка);
Становище ставало загрозливим навіть для всесильного міністра внутрішніх справ (В. Владко);
Я відчула волю Твою [Бога] всесильну (В. Стус).
2. Який має нездоланну внутрішню силу, непереборний, впливовий.
За всесильним законом життя й моці народного духу говорилося й співалося про веселе й радісне (О. Довженко);
Саме почуття, юне й всесильне, вело Ярославу до тiєї простої й глибокої мистецької iстини, що важливо не вдавати образ, важливо – бути ним! (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)