всесилля
ВСЕСИ́ЛЛЯ (УСЕСИ́ЛЛЯ), я, с., книжн.
1. Необмежена влада, сила, вплив; усемогутність.
Ось вона [Ярослава] у трюмі читає односельцям Франка... Потiм погляд її на океан, на всесилля й безмежжя стихiї... (О. Довженко);
Влада польського короля у другій половині XVIII ст. була номінальною. Панувало всесилля магнатів, які мали власні війська, видавали свої закони і постанови, чинили суд і розправу над населенням (з навч. літ.).
2. Здатність переборювати всі труднощі, перешкоди.
Він зберіг у найглибших закутках серця віру в батька, в його всесилля і нездоланність (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)