всесилля
ВСЕСИ́ЛЛЯ (УСЕСИ́ЛЛЯ), я, с., книжн.
1. Нічим не обмежена влада, величезний вплив на що-небудь; усемогутність.
Влада [польського] короля [у другій половині XVIII ст.] була номінальною. Панувало всесилля магнатів, які мали власні війська, видавали свої закони і постанови, чинили суд і розправу над населенням (Іст. УРСР, І, 1953, 359);
Всесилля монополій у капіталістичних країнах.
2. Здатність переборювати всі труднощі, перешкоди.
Він зберіг у найглибших закутках серця віру в батька, в його всесилля і нездоланність (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 16).
Словник української мови (СУМ-11)