всесильний
ВСЕСИ́ЛЬНИЙ (УСЕСИ́ЛЬНИЙ), а, е.
1. Який має необмежену владу, силу, вплив.
Фелах всесильний, оази робить він серед пустині (Л. Укр., І, 1951, 304);
Минули часи кріпаччини, коли доля селянки, її честь були у всесильних руках кріпосника (Життя Саксаганського, 1957, 83).
2. Який має нездоланну внутрішню силу; глибоко переконливий, впливовий.
Учення Маркса всесильне, тому що воно вірне (Ленін, 19, 1950, 3);
За всесильним законом життя й моці народного духу говорилося й співалося про веселе й радісне (Довж., І, 1958, 337).
Словник української мови (СУМ-11)