всклад
ВСКЛАД (УСКЛА́Д), присл., с. г.
Від середини лану до меж (про оранку); протилежне врозгін.
Цією машиною можна орати всклад і врозгін та розпушувати ґрунт без обертання скиби (з наук.-попул. літ.);
– Чепурненько оріть. Зараз од Куликової займіть. – Я знаю, – Сашко кучерями тріпнув, – од Куликової та всклад, бо там же борозна отакенна (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)