всклад
ВСКЛАД (УСКЛА́Д), присл., с. г. Від середини лану до меж (про оранку); протилежне врозгін.
Цією машиною [начіпна машина ПУН-1,7] можна орати всклад і врозгін та розпушувати грунт без обертання скиби (Колг. Укр., 4, 1957, 36);
— Чепурненько оріть. Зараз од Куликової займіть. — Я знаю, — Сашко кучерями тріпнув, — од Куликової та всклад, бо там же борозна отакенна (Головко, І, 1957, 210).
Словник української мови (СУМ-11)