вскач
ВСКАЧ (УСКА́Ч), присл. Те саме, що навскоки́.
Аж доколи Ілько вскач мав пускати свого коня, коли ззаду Матюшин вордний насідав (Головко, II, 1957, 141).
Словник української мови (СУМ-11)ВСКАЧ (УСКА́Ч), присл. Те саме, що навскоки́.
Аж доколи Ілько вскач мав пускати свого коня, коли ззаду Матюшин вордний насідав (Головко, II, 1957, 141).
Словник української мови (СУМ-11)